Середа
2017-09-20
9:04 PM
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Мультимедійна дошка на уроках математики в 5-6-х класах
Головна Реєстрація Вхід
Каталог статей »
Меню сайту

Категорії розділу
Мої статті [12]


Для вчителів фізики
Загляніть!!!


Головна » Статті » Мої статті

Психолого-педагогічні засади використання мультимедійних технологій у навчанні математики учнів 5 – 6 класів

Психолого-педагогічні засади  використання мультимедійних технологій у навчанні математики учнів 5 – 6 класів

Характерною рисою сучасної освіти є її орієнтованість на особистість, а основною метою – всебічний розвиток людини. У програмі з математики зазначається, що «математичні знання і вміння розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра». 

Розвиток людини протікає у трьох напрямках:

-         фізичному (динаміка росту й ваги, зміни структури мозку, сенсорні можливості та моторні навички тощо);

-         когнітивному (зміни у сприйманні, пам’яті, мисленні, уяві, мовленні тощо);

-         психосоціальному (розвиток особистості, зміни Я-концепції, емоцій і почуттів, формування соціальних навичок і моделей поведінки).

Становлення людини як індивіда й особистості передбачає взаємодію цих напрямів розвитку, яка зумовлює типові психологічні особливості, притаманні людям певного віку. Тема нашого дисертаційного дослідження стосується учнів 5 – 6 класів, тобто вікової групи від 10 до 12 років. Зупинимося детальніше на особливостях розвитку особистості дитини у цьому періоді.

У віковій психології діти п’ятого і шостого класів потрапляють у різні вікові періоди – п’ятикласники завершують період молодшого шкільного віку (до 10 років), а шестикласники розпочинають період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 5 – 6 класів можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового. Його ще називають отроцтвом, що відповідає початку переходу від дитинства до юності.

Отроцтво – найскладніший період у розвитку дитини. У цей час відбуваються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування індивіда: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, індивід має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений.

Основу формування нових психологічних і особистісних якостей учнів    5 – 6 класів становить спілкування в процесі здійснення ними різних видів діяльності – навчальної, виробничої, творчих занять, занять спортом тощо. Визначальна особливість спілкування підлітків – яскраво виражений особистісний характер, протиставлення себе дорослим, активне завоювання нової життєвої позиції.

Важливим психічним новоутворенням підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати память і мислення, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо [106, с. 80]. Але в учнів 5 – 6 класів довільність психічних процесів тільки починає формуватися. Характерною рисою цієї вікової категорії учнів є поєднання мимовільних і довільних психічних процесів: сприйняття, пам'ять, увага, мислення, уява тощо. 

Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і особливості, що з якихось причин привернули їх увагу. Протягом 5 6 класу відбуваються кількісні та якісні зміни процесу сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними.

Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання. Вже з перших уроків у 5 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між кількома об’єктами тощо. Для ефективного використання таких вправ на уроках математики доцільно використовувати мультимедійну дошку, оскільки у підручниках їх недостатньо. Наприклад, під час вивчення теми «Трикутники» учням бажано запропонувати вправу із загальним завданням: «Встановіть кількість трикутників». Малюнки, що містять різні комбінації трикутників подаються на мультимедійній дошці (рис. 1.22, а).

            За допомогою мультимедійної дошки легко продемонструвати учням розв’язання таких задач. Кожен з порахованих трикутників може поступово зафарбовуватися іншим кольором за допомогою анімації (рис 1.22, б). На дошці, якщо трикутників багато, навіть маючи кольорову крейду, здійснити це проблематично. За допомогою Smart Notebook можна доповнити відповідь учня,  виокремлюючи необхідний трикутник від усіх інших (рис. 1.22, в).


Пам'ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічно змістову сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учні погано уявляють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить механічний характер,  заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, завчене недовго утримується в пам'яті. Віковий період 10 12 років характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має вирішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити перші спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено.

Розвиток пам'яті в цьому віці полягає в зміні співвідношення між мимовільним і довільним запам'ятовуванням (зростає довільне), образної та словесно-логічної пам'яті. Мимовільне запам’ятовування є продуктивним і не вимагає від учнів особливих зусиль. Запам’ятовування здійснюється в процесі виконання завдань, ніби саме по собі. Для розвитку довільної пам'яті важливою є настанова вчителя — зрозуміти (проаналізувати, порівняти, співвіднести, згрупувати тощо) матеріал, завчити його. Довільне запам'ятовування продуктивне тоді, коли матеріал, що запам'ятовується, стає змістом активної діяльності учнів.

Для осмисленого запам’ятовування математичних понять і співвідношень між ними на уроках математики доцільно використовувати малюнки, схеми і діаграми. Програмні засоби мультимедійних дошок уможливлюють подання не лише готових діаграм, а й процесу їх створення чи використання. За допомогою програмного забезпечення Smart Notebook на Smart дошках можна рухати об’єкти, тобто в реальному часі учні самостійно можуть систематизувати запропоновані об’єкти. Наприклад, вивчаючи кути та їх види, п’ятикласники вперше зустрічаються з класифікацією математичних понять. Ця логічна операція є складною для учнів, але її результат суттєво спрощує процес запам’ятовування.

Як свідчить наш досвід, якщо на дошці зобразити класифікаційну схему «Види кутів», а під нею 10 – 15 кутів різних видів і розташувань, то учні з великим задоволенням перетягають їх до відповідних гілок схеми. В деяких випадках, щоб визначити вид кута, учням потрібно скористатися транспортиром. Класифікаційні схеми бажано показувати учням стосовно різних многокутників (трикутників, чотирикутників тощо) та інших геометричних фігур.

Наприклад, після вивчення теми «Геометричні фігури. Величини та їх значення» учні мають добре зрозуміти і запам’ятати, що існують трикутники двох видів і вміти розрізняти їх. На кількох конкретних прикладах учням слід пояснити, що трикутники бувають двох видів – різносторонні і рівнобедрені, а також, що рівносторонні трикутники – це окремий випадок рівнобедрених трикутників.

Для перевірки того, як учні засвоїли цей факт, варто запропонувати завдання, подане на рисунку 1.23. Для виконання цього завдання учням пропонується скористатися вимірювальними інструментами (лінійкою, косинцем, транспортиром).


Цю вправу ми пропонували учням багаторазово. Для деяких учнів таке завдання у 5 класі є важким, але згодом, виконуючи його кілька разів (для різних видів трикутників), учні безпомилково встановлюють вид трикутника. Ці знання стають міцним підґрунтям для вивчення систематичного курсу геометрії.

Спостереження свідчать, що учні 5 6 класу забувають багато з того, що було вивчено раніше. Тому необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Не потрібно забувати і про дослівне запам'ятовування й відтворення, яке є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури математичного мовлення, розвитку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування. 

В учнів 5 – 6 класів переважає мимовільна увага (короткотривала), дитина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове,  яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкого стомлення. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці фактори потрібно враховувати під час використання мультимедійної дошки у навчальному процесі.

Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння — умова стійкості довільної уваги. На кінець 6 класу обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші задачі (з більшою кількістю дій) для розв’язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати задачі і ставити однокласникам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і  увагу в учнів  та вимагає вивчення теоретичного матеріалу.

Стосовно розвитку в учнів довільної уваги ми дотримувалися концепції П. Я Гальперіна, в якій зазначається, що психологічна функція довільної уваги складається з планування дії та можливості звірити її результат з правильною відповіддю. Щоб сформувати прийоми довільної уваги, слід поруч із звичайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю.

Використовуючи мультимедійну дошку можна привернути увагу дітей до процесу навчання на різних етапах уроку, а  особливо це важливо для роботи з гіперактивними дітьми та дітьми з розсіяною увагою. Урок можна побудувати так, що навчальний матеріал виступатиме в ролі подразника всіх сенсорних систем. У цьому випадку учень буде уважніший, а урок для нього пройде з більшою користю. Стійкість уваги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості. Детальніше про роботу з гіперактивними дітьми описано в нашій статті.

Мислення у дітей цього віку має переважно наочно-образниий характер, є невід’ємним від сприйняття конкретних особливостей явищ, тісно пов’язане з діяльністю уяви. Вік 10 – 12 років – період переходу від мислення, заснованого на оперуванні конкретними уявленнями, до мислення теоретичного (з абстрактними компонентами). Учням поки важко дається засвоєння абстрактних понять, оскільки крім словесного вираження, вони не пов'язані з конкретною дійсністю.

Наочний метод навчання учнів цього віку є основним. Прийоми словесного пояснення, не підкріплені наочними образами суті явищ і визначальних їх закономірностей, у 5 6 класах мало ефективні. Пояснення повинно бути простим за своїм змістом, увага має акцентуватися на головному, сприйняття має закріплюватися практичними діями. Проблему наочності в школі можна розв’язувати за допомогою мультимедійної дошки. Дошка досить велика – різноманітні (абстрактні й реальні) зображення на ній бачать усі учні класу. Такий підхід до унаочнення навчального матеріалу сприяє підвищенню психоемоційного стану молодших підлітків у процесі вивчення математики.

Наприкінці 5-го класу учні вивчають тему «Масштаб». Для осмислення нового матеріалу і формування в учнів умінь розв’язувати задачі на визначення масштабу зображення чи дійсних розмірів об’єкта, учні мають розглянути різні види масштабів, побачити їх застосування на практиці, обчислити за допомогою правил задані відстані тощо. Для реалізації такого підходу зручно використати мультимедійну дошку. За короткий час вчитель може мотивувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, показуючи різні випадки використання масштабу на практиці і в повсякденному житті.

Останнім часом у психічних процесах дітей відбуваються зміни, для пояснення яких психологи ввели спеціальний термін – «кліпове мислення» (фрагментарне, мозаїчне, піксельне, колажне, калейдоскопічне). Таке мислення формується при тривалому споживанні інформації в мозаїчному, фрагментарному і препарованому вигляді, зокрема через комікси, комп’ютерні ігри, музичні канали, рекламу тощо. У людини з кліповим мисленням знижена здатність аналізувати та виконувати інші логічні операції, вибудовувати ланцюжок з послідовності дій від початкового стану до поставленої мети. Такі люди не можуть зосереджуватися тривалий час на потрібних відомостях, працювати зі складними семіотичними структурами тощо.

Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому використання мультимедійної дошки має підтримувати не кліпове мислення, а довготривале. З цією метою на уроках математики слід заохочувати учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, пропонувати учням творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання.

Розвиток уяви відбувається у напрямі від репродуктивних її форм до творчого осмислення уявлень, від довільного їх комбінування до логічно обґрунтованої побудови нових образів. Зростає вимогливість дітей до витворів їх уяви, швидкість створення образів фантазії. Для розвитку творчого мислення і просторової уяви учнів 5 – 6 класів на уроках математики слід систематично використовувати завдання з логічним навантаженням.  Наприклад такі:

1.     Мій хвіст, –  сказала мавпочка, – має 15 см і ще половину мого хвоста. Якої довжини у мавпочки хвіст?

2.     Фантастична тварина має дві праві лапи і дві ліві. Дві лапи спереду і дві – ззаду. Скільки всього у неї лап?

Якщо в класі є мультимедійна дошка, то на ній можна швидко показати відповідні малюнки на підтвердження чи спростування запропонованих учнями розв’язків. Особливо важливий такий підхід в умовах особистісно орієнтованого підходу до навчання та здійснення рівневої диференціації. Завжди знайдуться діти, які одразу зможуть розв’язати ці задачі правильно, і такі, яким потрібно деталізувати і унаочнити кожен крок її розв’язання.

Під час вивчення теми «Натуральні числа», учням  корисно пропонувати завдання, пов’язані з магічними квадратами (рис. 1.24) і судоку (рис. 1.25).


Наприклад, щоб заповнити магічний квадрат, зображений на малюнку 1.24, учням дозволяється відкрити одну клітинку. На мультимедійній дошці зробити це дуже легко, а вибір клітинки уже вказує на розуміння учнями завдання і стратегію його розв’язування.

Після вивчення теми «Прямокутний паралелепіпед» ми давали учням домашню роботу написати фантастичний твір на тему «Світ без прямокутних паралелепіпедів». Завдання такого типу розширює знання учнів з вивченої теми та її застосувань, а також сприяє розвитку творчої уяви п’ятикласників. На наступному уроці за допомогою мультимедійної дошки учні показували окремі малюнки і презентації, ілюструючи написані твори.

Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, в цьому віці змінюється і провідна діяльність учнів. В початкових класах провідною діяльністю учнів була навчальна. Поступово в учнів 5 – 6 класів на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес до навчання в цих учнів знаходиться на стадії зацікавленості: легко виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст.

Успіхи і невдачі молодших підлітків багато в чому залежать від емоційної сторони навчання, інтересу, заохочення, похвали вчителя чи їх відсутності. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх навчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках математики в цих класах слід приділяти значну увагу ігровим моментам.

Розглянуті вище психологічні особливості учнів 5 – 6 є загальними і найтиповішими для дітей даної вікової категорії. Вчителю слід мати на увазі, що вікові закономірності завжди проявляються через варіації індивідуальних якостей, які залежать від особливостей організму конкретної людини та її психіки:

-         типом темпераменту учнів (холерики, флегматики, сангвініки, меланхоліки);

-         реакцією на навчальні завдання (активісти, теоретики, прагматики, рефлектори);

-         типом репрезентативної системи (аудіали, візуали, кінестетики) тощо.

У навчанні математики психологічні особливості учнів мають враховуватись шляхом реалізації індивідуального підходу до навчання – одного з провідних психолого-педагогічних принципів. Індивідуальний підхід у навчанні математики з позиції вчителя можна розглядати як формування у кожного учня відповідного цілепокладання, здійснення спеціального структурування навчального матеріалу, вибір особливих та різноманітних форм, засобів, методів і прийомів навчально-пізнавальної діяльності учнів та її активізації. За допомогою індивідуального підходу до навчання стає можливим врахування особливостей розвитку кожного учня, його індивідуальності.

Діти 1011 років мають своєрідне ставлення до себе і оточуючих. Майже 34 % хлопчиків і 26 % дівчаток ставляться до себе негативно, відчувають загрозу своєму статусу в класі, сім'ї. Це зумовлює появу в процесі навчальної діяльності страху, переживання як передчуття неприємностей, невдач, невпевненості в своїх силах, неможливості впоратися із завданнями. Учні починають маніпулювати дорослими, оскільки педагоги і батьки, з одного боку, "одорослюють” п’ятикласників, вважаючи, що вони повинні бути самостійними, організованими, а з іншого боку, постійно підкреслюють їхню "дитячість”. Все це негативно впливає на процес навчання дітей цієї вікової категорії.

У зв'язку з статевим дозріванням, у пізнавальній сфері молодших підлітків відбуваються зміни, пов’язані з уповільненням темпу діяльності, частими відволіканнями, неуважністю, роздратованістю, неадекватними реакціями на зауваження тощо. За підсумками психологічного тестування конфліктність у 5-х класах має граничні показники: 92,8 96 %.

Крім того, впродовж 1 – 3 місяців після початку навчання в 5 класі відбувається процес адаптації учнів, який не завжди позначається позитивно на успіхах дитини. Умови навчання в середній школі висувають високі вимоги до інтелектуального й особистісного розвитку дитини, до засвоєння нових знань. Учні мають задовольняти вимоги не одного вчителя, а кількох учителів-предметників. Такі вимоги найчастіше виявляються не під силу п’ятикласникам, а тому вони часто плачуть, вередують, сперечаються з батьками та вчителями, скаржаться на самотність і непотрібність. Звісно, для того, щоб адаптуватися, звикнути до нових обставин потрібен час, тому протягом адаптаційного періоду може проявлятись невпевненість у відповідях і сором’язливість біля дошки.

На розв’язання проблеми адаптації 5-класників спрямовані рекомендації МОН, в яких зазначається: «успішність самореалізації підлітків тісно пов’язана із мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо, щоб учителі-предметники створювали ситуації, які б допомагали підлітку проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну, не авторитарну систему навчання.

Урок де учням надається можливість працювати у власному темпі й здобувати знання відповідно до рівня навченості, залишається основною, але не єдиною формою організації навчального процесу у 5-х класах. Важливо ширше застосовувати й інші форми організації навчання: екскурсії, дидактичну або рольову гру, дискусії, практичні роботи тощо».

Використання мультимедійної дошки на уроках якраз в перші три місяці навчання в 5 класі може полегшити процес адаптації. Деяким учням легше вийти до дошки і з’єднати наприклад якесь поняття з його означенням замість того, щоб його озвучувати. За допомогою мультимедійної дошки та ігровим завданням можна легше ввести учнів в навчальний процес.

У шестикласників підсилюються індивідуальні особливості розвитку, пов’язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної активності, творчого підходу до вирішення завдань. У цей період важливо, щоб вчитель допоміг учню навчитися самостійно здобувати знання: користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп’ютером, Інтернетом. Якщо в класі є мультимедійна дошка та вихід в Інтернет, то індивідуальну роботу з кожним учнем можна замінити на групову.

Мультимедійна дошка розширює можливості для створення інтегрованого навчального середовища - уможливлює комбінацію текстів, малюнків, анімацій, звуку тощо. За допомогою гіперпосилань можна вільно переходити з одного семантичного рівня знань на інший, встановлювати і образно представляти зв’язки між окремими частинами предметів, що вивчаються, моделювати явища та процеси. Тим самим допомагаємо учням уявляти загальну структуру об’єкта, його цілісність і взаємозв'язки між його частинами.

На відміну від простого проектування на екран мультимедійна дошка не просто відтворює зображення з комп'ютера: у цьому устаткуванні проекційна техніка поєднується з сенсорним пристроєм. Таке поєднання дозволяє задіяти не лише зоровий і звуковий, але ще і шкірно-мускульний аналізатор: завдання на тактильні відчуття, пов'язані з переміщенням, зміною і створенням різних об'єктів (ілюстрацій, малюнків, геометричних фігур, символів і ін.).

У такий спосіб активізуються різні органи чуття, що беруть участь в сприйнятті матеріалу. А оскільки збуджено декілька центрів головного мозку, то загострюється сприйняття, підвищується концентрація уваги, покращується розуміння і запам'ятовування матеріалу на уроці. І, як наслідок, зростає рівень пізнавального інтересу і активізується навчальна діяльність учнів.


Категорія: Мої статті | Додав: darina (2013-03-13)
Переглядів: 2618 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Архів записів


Наше опитування
Чи потрібно використовувати мультимедійну дошку на уроках математики в 5-6-х класах і як часто?
Всього відповідей: 343



Любите подорожувати?
Загляніть!!!


Міні-чат


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0


Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz